Космічний чайник

Божество: Чайник Рассела (Russell’s Teapot).

Автор: Бетран Артур Вільям Рассел

(Bertrand Arthur William Russell).

Джерело: «Чи є Бог ?» («Is There a God?»).

Країна виникнення: Сполучене Королівство

(Великобританія).

Рік виникнення: 1952.

І ось назва піде про прабатька всіх пародійних божеств та сакральностей, а також, опосередковано, першим джерелом для гумористичних культів та релігій. Він має декілька імен – це і Чайник Рассела, і Небесний Чайник, і Космічний Чайник. Все це спричинила стаття британського філософа, математика та громадського діяча Бетрана Рассела, який писав:

«Багато віруючих веде себе так, ніби не догматикам належить доказувати загальноприйнятні постулати, а навпаки – скептики зобов’язані їх спростувати. Це, без сумніву, не так. Якщо я буду стверджувати, що між Землею та Марсом навколо Сонця по екліптичній орбіті  обертається фарфоровий чайник, ніхто не зможе спростувати моє твердження, якби я передбачувано добавив би, що чайник настільки малий, що його не можна побачити навіть за допомогою самих потужних телескопів. Але, якщо я далі заявлю, що оскільки моє твердження не можливо спростувати, розумна людина не повинна сумніватися в його істинності, то мені буде справедливо вказати, що я божевільний. Але якби існування такого чайника стверджувалося в древніх книгах, про його достовірність стверджували кожної неділі і цю думку втовкмачували в голови школярів із дитинства, то невіра в його існування здавалося дивною …»

Статтю так і не опублікував журнал «Illustrated», але автор не забув про Чайника . Він у 1958 році використав його в якості основи для свого атеїзму:

«Я повинен називати себе агностиком, але, для всіх практичних аспектів, я атеїст. Я не думаю, що існування християнського Бога є більш ймовірним, ніж існування богів Олімпу чи Вальхалла. Візьмемо другий приклад: ніхто не може довести, що не існує між Землею та Марсом фарфорового чайника, що обертається по екліптичній орбіті, але ніхто не думає, що цього достатньо для того, щоб враховувати це на практиці. Я думаю, що християнський Бог настільки ж малоймовірний.»

Якщо зробити висновок із цитат британського філософа , то маємо справу із одним із фундаментальних наукових принципів – Бритвою Окками. Основна ідея Чайника Рассела полягає в тому, що вчений не може доказувати негативні твердження, і відповідно до вищевказаного принципу, із двох теорій, що об’ясняють одне і теж саме, повинен відкинути теорію із зайвими сутностями (особливо надприродними чи вищими), та прийняти теорію, де зайвих сутностей немає. Дана аналогія перекликається із «презумпцією атеїзму» британського філософа Ентоні Флю, яка теж стверджувала про те, що доказувати повинні не відсутність Бога, а навпаки – його існування. Рассел же використовував Чайника для спростування не спростовуваних тверджень релігії.

Отже, як приблизно має виглядати даний чайник. По одній із версій, даний об’єкт сформований із абсолютно ідеального чорного фарфору та діаметром 0,000000000000000000000000000000000000000001 (числон[1]).

Чайник Рассела не є релігією чи  системою вірувань він є ідеєю. Об’єктом пародійного культу даний об’єкт став після смерті його автора та набуття поширеності Інтернету. На даний час культ Чайника Рассела є лише у он-лайн форматі.

Дана аналогія стала джерелом в першу чергу для Невидимого Рожевого Єдинорога та Літаючого Монстра із Спагеті, про які мова піде в наступних статтях.

Від Автора циклу статей «Пропозиція по Субстанціях»…

Хоча Чайник не виступає божеством, але як певна сакральність, може розглядатися, як Субстанція (Вища Сила).

Чайник Рассела описується, як єдиний (більше такого немає); не-деміург (не створював світ); іманентний (невіддільний від нашого світу); обмежено пізнаваний (тільки через віру); апатерналістський (не дбає про нас); матеріальний (фарфор – це матерія) –

[1 Nd Im Li Ap Ma]– ЧАЙНИК РАССЕЛА

(інші назви: Космічний Чайник; Небесний Чайник).